Особливості роботи за договором із нефіксованим робочим часом
Трудовий договір із нефіксованим робочим часом (ТДНЧ) дозволяє роботодавцю залучати персонал до виконання завдань лише за потреби. Це офіційна форма зайнятості, де конкретний графік заздалегідь не визначений, а обов’язок працювати виникає лише після відповідного запиту компанії.
Законодавство встановлює для таких працівників мінімальну гарантію оплати за 32 години на місяць. Роботодавець зобов'язаний виплатити ці кошти, навіть якщо фактичного навантаження було менше або воно було відсутнє.
У письмовій угоді обов’язково фіксують інтервали «базового часу» та терміни, у які працівника мають попередити про початок роботи. Якщо завдання пропонують виконати поза цими межами або з порушенням строків повідомлення, людина має законне право відмовитися від виконання.
Детальніше — на інфографіці.
