Сучасний курорт
Природнi рекреацiйно–оздоровчi ресурси не вичерпуються клiматичними умовами. В 1975 р. гiдрогеологiчне управлiння “Укргеокаптажмiнвод” провело розвiдку мулових грязей у Джарилгацькiй та Каржинськiй затоках i озерах Скадовської медичної зони.
Дослідження 2003 р. показали, що в районі пригирлової південно-західної частини Каржинської затоки і на острові Джарилгач (озеро Синє) зустрічаються поклади пелоїдів, які за своїми характеристиками в основному відповідають вимогам, які висуваються до лікувальних грязей.
В Каржинській затоці запасів грязі 3,5 тис. кв. м. Відомий цілющий чорний мул, що здавна використовується місцевими мешканцями для лікування хвороб суглобiв, утворений впродовж віків та являє собою природні органо-мінеральні колоїдальнi утворення мулу харових водоростей.
Мул має високу теплоємність i теплоутримуючу здатність, що містить, як правило, терапевтично активні речовини, такi як солi, гази, бiостимулятори та живi мікроорганізми. Ще Геродот писав: “В Тавридi на солоному озерi використовується єгипетський метод лiкування: хворого занурюють у цiлющу грязь, пiдiгрiту сонцем, а потiм купають в солоній морській воді”. Про цiлющi грязi Скадовська в 1896 р. писав В. Румель.
Нинi грязелiкування застосовується у профiлактицi i лiкуваннi сечокам’яних дiатезiв при супутньому хронiчному пiєлонефритi. Температура грязьових “пов’язок” повина бути +40–+42°С. Курс лiкування складається з 10–12 процедур, проведених або через день, або 2 днi поспіль з вiдпочинком на 3-й день. Грязьовi процедури супроводжуються посиленою мобiлiзацiєю цукру з глiкогену печiнки, пiдвищенням активностi протеолiтичних ферментiв з посиленням розпаду бiлкiв i пiдвищенням рiвня залишкового азоту в кровi.
Пiд впливом гря-зьових аплiкацiй пiдвищується активнiсть ферментiв клiтинного дихання i пiдсилюється тканинне дихання, що в остаточному пiдсумку мобiлiзує пристосувальнi реакцiї органiзму. З пiдвищенням у визначених межах температури грязi пiдсилюється реакцiя серцево-судинної системи, збiльшується маса циркулюючої кровi, газообмiн, активнiсть ферментiв клiтинного подиху, моторна i секреторна дiяльностi шлунка, вплив на iмунологiчну реактивнiсть органiзму, супроводжується протизапальним ефектом при алергiйних i iнфекцiйно-алергiйних захворюваннях.
Причорноморською комплексною геологорозвiдувальною експедицією, в 1976 р., були проведенi пошуковi роботи, в результатi яких у Скадовську були виявленi мiнеральнi хлоридно-натрiєвi води середньої мiнералiзацiї типу “Куяльник-2”. Окрiм того, в мiстi виявленi три свердловини сульфатних мiнеральних вод без специфiчних компонентiв i властивостей.
За бальнеологiчними показниками вони можуть використовуватись для ванн, а при розбавленнi питною водою – для лiкувального пиття. У самому Скадовську є двi свердловини з водою типу “Чапаєвська”, яка цiлком придатна для бальнеологiчного лiкування. В однiй iз них, занесеної до каталогу мiнеральних вод України пiд № 456, мiнералiзацiя становить 6 г/л, вмiст сiрководню – 0,025 г/л, в iншiй – № 457– мiнералiзацiя 16 г/л при вмiстi сiрководню 0,032 г/л.
На схiд, на вiдстанi 1,1 кiлометра вiд мiста, знайдено мiнеральнi води близькi за властивостями до “Нижньо–Сергiнської”. Мiнералiзованi води залягають на глибинi 18–25 м, а значнi запаси високоякiсної води – на глибинi 60–80 м. На узбережжi вiдкритi також води, що за складом хлору i натрiю середньої мiнералiзацiї вiдносяться до “Мiнського” типу, якi кориснi для внутрiшнього вживання при гастритах, хронiчних колiтах, секреторнiй недостатностi.
В теперiшнiй час води переважно хлоридно-гiдрокарбонатнi магнiєвi або кальцiєвi з мiнералiзацiєю 0,2–0,4 г/дм3 у Скадовську являються основним ресурсом водозабезпечення, розливалися в пляшки пiд назвою “Скадовська”, “Скадовська–люкс” та “Джарилгацька” й реалiзовувалися населенню в якостi природно-столових мiнеральних вод.
З 1977 р. на острів Джарилгач почали курсувати два сучасних теплоходи “Іван Боярський” та “Марія Жолобова”, названі так на честь заслужених вчителів УРСР та почесних громадян міста Скадовська. У 1977 р. за літо на острів було перевезено 300 тис. пасажирів, за день перевозилося близько 6 тис. осіб. В бухті Глибока була споруджена водонапірна башта висотою 9,7 м, медичний пункт та кілька господарських споруд. У 1990 р. на острів було перевезено за літній період лише 60 тис. пасажирів. На початку 1990-х років пляж занепав, регулярні рейси на острів припинилися.
У відповідності з постановою Ради Міністрів УРСР № 606 від 10 грудня 1977 р. острів Джарилгач визначено як резервну територію для організації тривалого відпочинку та туризму. Було передбачено будівництво на острові санаторіїв, пансіонатів, туристичних баз та піонерських таборів. Автори ідеї сподівалися, що “Джарилгацький курортний район” одночасно зможе прийняти до 20 тис. відпочиваючих і туристів.
З 1996 р. до бухти Глибока почав курсувати теплохід “Ревуцький”, розрахований на 256 пасажирів, хоча за день протягом 1996–1997 рр. перевозилося не більше 400 відпочиваючих. Цей теплохід курсував на острів до 2003 р. На старому місці знову влаштовано пляж. На пляжі розміщується кафе, дерев’яні лежаки, навіси, встановлено роздягальні, є питна вода. Щосезону, з початку червня до початку вересня, відпочиваючих доставляє на острів комфортабельний теплохід.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України № 1576 вiд 28.12.1996 р. “Про затвердження перелiку населених пунктiв, вiднесених до курортних”, Скадовськ, Лазурне та Красне вiднесено до курортiв. Завдяки мiлководдю морського узбережжя, доброму прогрiванню i високiй мiнералiзацiї вод, рiдкiсним сполученням степового i морського повiтря, насиченого озоном, бромом, хлором, йодом, великою кiлькiстю сонячних днiв визначено високу цiннiсть Скадовського курорту перш за все для лiкування i оздоровлення дiтей.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв України № 703 вiд 18.06.1998 р. “Про Положення про санітарну охорону Скадовської медичної зони в межах Скадовського району” забороняються: будь-яке будівництво на острові Джарилгач; скидання дренажно-скидних та стічних вод у Джарилгацьку і Каркінітську затоки, а також в озері Устричне.
Берег Джарилгацької затоки обривається виступом висотою 1–2 м. Території характеризуються наявністю чисельних замкнутих понижень, подів та степних блюдець, глибина яких не перевищує 1–2 м. Площа таких форм рельєфу досягає 15–20 км. Берегова пляжна лінія складена пісчано-черепашковим матеріалом, має ширину 15–20 м, в межах міських забудівель упорядкована.
З бухти Глибока, що на острові Джарилгач, здійснивши трьохкілометровий піший перехід, можна вийти на необладнаний, але чудовий піщаний пляж, що знаходиться на узбережжі Каркінітської затоки, яку помилково називають “відкритим морем”. Насправді відкрите море починається там де закінчується Каркінітська затока, західніше селища Лазурне, біля озера Устричного.
Чудові пляжі так званого “відкритого моря” знаходяться в районі знаку Червоний, де починається вузька частина острова. Щоправда добратися до них можна лише на приватних вітрильниках або човнах.
Пляжі «FFK», більше відомі як нудистські або натуристські, знаходяться на південій сороні острова, всього-на-всього в межах одного кілометра на схід або на захід від того “відкритого моря” куди переходять відпочиваючі з бухти Глибока. Натуристи та закохані пари також полюбляють західне узбережжя острова від коси Глибока аж до коси Ведмежа, хоча ця частина острова характеризується майже повною відсутністю піщаних пляжів, зате має велику кількість теплих глибоких проток між морем і острівними озерцями.
Селище Лазурне розташоване на березi Чорного моря з довжиною берегової смуги в 8 км і потенційною місткістю – 44 тис. осiб. Прибережна зона селища представлена лікувальними водами Джарилгацької затоки та Чорного моря, піщано-черепашковими пляжами та грязями. Звичайна температура води відкритого моря у червні – серпні – від +24 0 С до +28 0 С.
Температура води в Джарилгацькій затоці в спекотні дні сягає +30 0 С – +32 0 С. Швидке випаровування насичує воду в затоці солями, а бриз моря збагачений йодом і бромом. На території селища розташовано 11 пансіонатів, 4 будинки відпочинку, 10 дитячих оздоровчих таборів, один оздоровчий комплекс.
Рекреаційний комплекс села Красне розташовано на березi Джарилгацької затоки з мілкою акваторією. У селі, на березі затоки, розміщуються 7 дитячих оздоровчих закладів та кемпінг. В село заїзджає значна кількість неоранізованих відпочиваючих.
Загалом рекреаційна структура морського узбережжя представлена 12,9 км берега придатного для пляжів, у тому числі – 5,5 км шириною більш як 25 м та 7,4 км шириною від 10 до 25 м. На острові Джарилгач, в місті Скадовську і біля нього зосереджені найкращі пляжні ресурси Джарилгацької затоки. Потенцiальна мiсткiсть пляжів складає 29 тис. осіб.
В пансіонатах та санаторіях використовують клiматолiкування сонцем, морською водою, пiском, мiнеральною водою, цілющими грязями, південними фруктами та овочами. Сприятливо на здоров’я впливають також бризові явища, шум моря та хвиля прибою.
Завдяки мiлководдю морського узбережжя, доброму прогрiванню i високiй мiнералiзацiї вод, рiдкiсним сполученням степового i морського повiтря, насиченого озоном, бромом, хлором, йодом, великою кiлькiстю сонячних днiв, визначено високу цiннiсть Скадовського курорту перш за все для лiкування i оздоровлення дiтей.
Купання в солонiй водi або ропi (таласотерапiя) та отримання повiтряних ванн (аеротерапія) сприятливо впливає на лiкування порушень шлункової дiяльностi, лейкемiї, подагри, мiгренiв, захворювань верхнiх дихальних шляхiв. У дiтей лiкується туберкульоз, рахiт, кориснi вони при загоєннi ран i порізів, захворюваннях шкiри.
Морська вода мiстить велику кiлькiсть йодистих i бромистих солей, якi мають бiльшу концентрацiю в затоцi, нiж у вiдкритому морi i сягають близько 2%. Купання також носить характер загартування організму й унеможливлює застуду. Рекомендоване купання при білокрів’ї, при хворобах обміну речовин і деяких форм подагри, при неврастенії, при атрофіях, порізах та легких формах полового безсилля, при в’ялості й пітливості.
Лікарі не рекомендують купатися в морі особам з гострими захворюваннями серця, при серцево-судиннiй недостатностi, при захворюванні нирок, важких формах неврозів та особам зi стійкою гіпертонією. Повiтрянi ванни лiкують бронхiальну астму, гiпертонiю, ревматичнi пороки серця, атеросклероз.
Псаммотерапiя (псаммо – пiсок) має не менш важливий лiкувальний ефект. Про ефективність пісчаних ван при лиманах Чорного моря, ще в 1855 р., писав лікар К.І. Грум. Нагрiтий пiсок дiє на тiло людини комплексно, передає тепло тканинам органiзму, дiючи через рефлекторний механiзм, та подразнюючи тепловi рецептори шкiри, суглобiв та внутрiшнiх органiв, що викликає посилення теплового руху молекул.
Механiчний тиск дiє на кровоноснi i лiмфатичнi судини шкiри та м’яких тканин, розширюється сiтка капiлярiв i артерiй, посилюється приток кровi, вiдбувається її перерозподiл. Морський пiсок добре прогрiвається на пляжi сонцем i зберiгає тепло, має властивiсть швидко i легко вбирати пiт, котрий видiляється у великiй кiлькостi пiд шаром пiску.
При цьому вапняковi часточки мають слаболужну реакцiю, вступають у хiмiчну взаємодiю з потом, у результатi чого утворюється вуглекислий газ. При зволоженнi розчиняються солi i мiкроелементи морської води, що мiстяться в пiску i дiють на рецептори шкiри.
Температура пiску сягає +50о С, а бiля шкiри +37о С. Псаммотерапiя успiшно лiкує хвороби опорного апарату, нервової системи, спазми судин. Добре лiкуються артрози, остеохондроз, неврити, полiомiєлiт. Успiшно лiкуються жiночi запальнi хвороби, в тому числi безплiддя, хронiчнi простатити, порушення обмiну речовин (ожирiння, подагра), захворювання верхнiх дихальних шляхiв (фарингiт). Не можна застосовувати пiщанi ванни при туберкульозi, епiлепсiї, злоякісних пухлинах та хворобах кровi.
Гелiолiкування (лікування сонцем) давно використовується при лiкуваннi багатьох хвороб. У 1931 р. була встановлена одиниця дозування сонячної енергiї – калорiя. Сонячнi ванни необхiдно починати з трьох калорiй, що дорiвнює однiй порцiї, i щоденно добавляти по однiй порцiї i поступово доводити до 75–90 калорiй (25–30 порцiй), дiтям – наполовину менше.
Лiкування треба починати, коли на 1 см2 припадає 0,6 калорiї за хвилину i закiнчувати при 1,2 калорiї за хвилину. Найкращою температурою була визнана температура +14 – +18о С. Щодо природного радiоактивного фону, то на пляжах Скадовська він коливається в межах 2–12 мкР/годину, а середнiй природний фон острова Джарилгач становить 18 мкР/годину, отже у Скадовську можна дозволити бiльш тривале перебування пiд вiдкритим сонцем.
Період можливої геліотерапії складає 8 місяців (березень – жовтень), оптимальний – 6 місяців (квітень – вересень). Тривалість опромінювання для утворення межі еритеми в червні – липні на відкритому горизонті в полудень – 12–14 хв., а в 10 год. ранку – 16–18 хв. Ландшафтотерапiя – метод курортного лiкування, який використовує психоемоцiйний вплив на людину мiсцевостi з чудовим пейзажем, розглядається як складова частина клiматотерапiї, застосовується спiльно з аеротерапiєю та гелiотерапiєю.
Краса моря, острова, незвичайний краєвид, задоволення вiд морських купань – все це пiдвищує настрiй та загальний стан здоров’я людини. Крiм природного ландшафту, в курортнiй зонi важливе значення набуває парковий ландшафт, який сприяє вiдпочинку та лiкуванню, викликає у людини позитивнi емоцiйнi реакцiї. Ландшафтотерапiя сприяє нормалiзацiї роботи нервової системи, пiдвищенню життєвого тонусу органiзму, покращанню сну та апетиту.
Вiдповiдно до квалiфiкованих медичних рекомендацій на березі Джарилгацької затоки найбiльш доцiльно вести лiкування при наступних захворюваннях: хронічні неспецифічні захворювання верхніх дихальних шляхів, тонзиліти, ринофарингiти, ларингiти, бронхіти, бронхоаденiти, доброякісні анемії, неврастенії, ревматизм у неактивній формі, захворювання опорно-рухового апарату, деформації хребта тощо.
Автор: О.М. Лиховид.