Скадовська міська громада
Херсонська область, Скадовський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Літопис курорту

КУРОРТ ТА РЕКРЕАЦІЙНІ МОЖЛИВОСТІ

Курорт та рекреаційні можливості    Вперше рекреаційні властивості Джарилгацької затоки описав професор Рішельевського ліцею Християн Генріхович Гассгаген, в 1852 р., в праці “Результаты химических исследований морских, озерных и лиманных вод и грязей Новороссийского края” (Одеса). Дані про цілющі якості озера Устричного наводить доктор медицини та хірургії Кіндрат Іванович Грум в книзі “Описание минеральных вод, лечебных грязей и купаний”. Він також наводить медичні рекомендації щодо купання в морі та користь піщаних ванн.

Першими з рекреаційних можливостей острова Джарилгач скористалися багаті любителі полювання – дворяни. Відомо, що ще в 1891 р. Сергій Скадовський на запрошення власника острова Олексія Васалла побував на полювані на острові, пізніше він купив острів, в 1899 р.

Ще в 1896 р. iнженер В. Румель писав: “Вода в Джарилгацькiй затоцi вiдзначаються своєю постiйною прозорiстю: тiльки пiд час дуже сильних вiтрiв вона робиться каламутною i тiльки бiля берегiв; пояснюється це тим, що в затоцi нiколи не буває будь-яких значних хвилювань i що все дно затоки вкрито водоростями, що перешкоджають пiдняттю мутi. Процентний вмiст солi у водi тут дещо бiльший, нiж у морi, i, крiм того, вона мiстить значну кiлькiсть йодистих сполук, що визначено було аналiзом, проведеним у 1896 р. мiсцевим лiкарем. Температура води тут пiддається меншим коливанням, нiж у морi. Всi цi властивостi морської води, а також наявнiсть на березi затоки цiлющих грязей дає мiстечку Скадовськ пiдстави в недалекому майбутньому стати морським курортом”.

Той же В. Румель зазначає, що в 1895 р. у Скадовськ приїздило 15 вiдпочиваючих на курортний сезон. Це означає, що курорт Скадовськ лише на один рiк молодший мiста. В 1896 р. відпочиваючих було вже 90 осiб. А тим першим лікарем, котрий займався лікуванням був лікар прикордонного відділення І.К. Вірській. В 1910 р., в Харкові, в типографії Адольфа Даре, була надрукована книга доктора Вірського “Порт Скадовск. Новый курорт на Черном море” об’ємом всього 8 сторінок та в кількості 25 примірників.

До сезону 1899 р. були облаштовані теплі морські ванни. До 1899 р. вiдноситься перша реклама скадовського курорту в Херсонській газеті “Юг”, в липні рекламувався сам курорт, а в серпні – виноград, котрий можна купити в Скадовську. В обох випадках реклама розмiщувалася на першiй сторiнцi, i непогано робила свою справу. Вже у 1899 р. у Скадовськ на курортний сезон приїхало відпочивати близько 200 осiб, про це писала й енциклопедія “Брокгауза i Ефрона”. Незабаром, в 1902 р., вiдпочиваючих було бiльше, нiж 500 осiб.

М. Лендер у книзi “Черное море и Кавказ” (С.-Петербург, 1904 р.) писав: “…курортному значенню Скадовська сприяє влаштування в ньому лiкувального закладу, теплих морських ванн i гiдропатичного (водолікувального) закладу…”

Ще в 1901 р., в Скадовську, була відкрита літня колонія Херсонського “Товариства сприяння фізичному розвитку дітей”. 37 днів тут оздоровлювалися 22 хлопчики і 30 днів – 25 дівчаток.Курорт та рекреаційні можливості

В 1906 р. П.А. Зелений, відомий діяч Дніпровського земського самоврядування (Олешки, а нині Цюрупинськ) заснував “Скадовську громадську санаторію” з метою оздоровлення в містечку вчителів народних шкіл всієї імперії. Він написав відозву до всіх міських дум і земських самоврядувань з проханням асигнувати кошти на будівництво санаторії. В подальшому ті органи котрі, взяли участь у будівництві, могли направляти на лікування до закладу вчителів народних шкіл, для яких, як вказував сам П. Зелений, – “здоров’я є найголовнішим багатством”.

Інженер мiнiстерства шляхiв сполучень П.Н. Потоцький у книзi “Спостереження над замерзанням Джарилгацької i Каркiнiтської заток взимку 1907–1908 року” вказував, що курортний сезон тривав з 15 травня по 15 вересня. М. Сарандiнакi в книзi “Крым путеводитель” (1914 р.) повідомляє, що в Скадовську середня температура грудня – 0° С, травня +16° С, вересня +18° С.

Курорт та рекреаційні можливостіЗ 1912 р. у Херсонських газетах також вказується, які хвороби лікують на курорті Скадовськ – ревматизм, захворювання жіночої статевої сфери, неврастенія, істерія, втома, мігрені, катаракт шлунку, дихальних шляхів, рахіт, коклюш, бронхіальна астма, атонія, ожиріння. З Херсона до Голої Пристані курортників перевозив пароплав “Грозний”. Далі до Скадовська омнібусом, а з 16 липня 1912 р. – 13-ти містним автобусом. Зі Скадовська автобус відправлявся о 7 год. 30 хв., а з Голої Пристані о 16 год.

У планi розвитку Скадовська як курорту дуже важливе значення мала рекламна брошура “Курорт Скадовск на северном побережье Черного моря”, видана в 1915 р. В брошурі вказувалося, що “вода бухти містить велику кількість йодистих і бромистих солей, більш сконцентрованих ніж у відкритому морі, 2% солей за Воме або 20,5 грам солі на 1000 частин (2%), в той час, як морська вода у берегів Ялти або Євпаторії містить тільки 14 грамів солі, або 1,4%”.

Брошура “Курорт Скадовск на Северном побережье Черного моря” писалася авторами на підставі книги прикордонного лікаря Самуїла Володимировича Піре–Арсалана, котрий з 1905 р. досліджував цілющі властивості води в затоці. Нажаль книга С.В. Піре–Арсалана не дійшла до нас, але за брошурою 1915 р. знаємо які хвороби лікували на березі Джарилгацької затоки на початку ХХ століття. У дорослих лікували: розлад травлення, малокровьє, блідну неміч, хлороз, подагру, нервові хвороби, мігрені та головні болі, атрофії, паралічі, статеві безсилля, катар, хронічні жіночі хвороби, спотіння. У дітей лікували: золотуху, туберкульоз, коклюш, рахіт, порізи, паралічі, атрофії, малокровьє. Особливо позитивно морські купання впливали на слабких та погано розвиненних дітей. Курорт та рекреаційні можливості

Довiдник “Оздоровчi мiсцевостi Росiї” у 1917 р. присвятив Скадовську цiлий роздiл: “Скадовськ славиться своїми купальнями, пляж зовсiм пологий, поступове заглиблення дна, ґрунт пiщаний твердий, рiвний, вода завжди прозора, повна вiдсутнiсть скiльки-небудь значущого приливу хвиль, холодних течiй i коливань температури води. Є ванний заклад на 14 місць i готель на 15 номерів”.

30 травня 1921 р. Скадовський мiськвиконком прийняв рiшення “Про органiзацiю курорту–санаторiю в Скадовську”. Станом на 1930 р. дiяв об’єднаний курорт “Гопри–Скадовськ”. 13 серпня 1930 р. Всеукраїнський Центральний виконавчий комітет та Рада народних комісарів видали Закон “Про курорти в республіці”. Відповідно до статті 22 Закону повноваження про визнання курортів було надано Народному комісаріату здоров’я. 25 грудня 1930 р. нарком здоров’я УРСР С.І. Конторович підписав Постанову ”Про оголошення м. Скадівська за курорт республіканського значення та про межі цього курорту”. В 1932 р. Спілка письменників України організувала для письменників та членів їх родин поїздку на курорт в Скадовськ.

Постановою, тепер вже, Ради народних комісарів УРСР за № 1376 від 11.10.1939 р. Скадовськ оголошено курортом республіканського значення вiдповiдно до чинного на той час законодавства. По наявності основних природних та лікувальних факторів місцевості надано профіль дитячого курорту. До курортної зони потрапила частина Джарилгацької затоки.

Виконком Херсонської обласної ради депутатiв трудящих рiшенням № 1815 вiд 6.12.1949 р. встановив межi округу i зон санiтарної охорони курорту Скадовськ, а виконком Скадовської районної Ради затвердив заходи санiтарного режиму курорту.

Курорт та рекреаційні можливостіНаприкiнцi 50-х рр. ХХ ст. щорiчно в Скадовськ приїздило вiд 15 до 30 тис. вiдпочиваючих. У 1963 р. було заплановано реконструкцiю Скадовська як курорту союзно-республіканського значення, а у 1965 р. Скадовськ за класифiкацiєю вiднесли до третьої групи малих курортних мiст. У 1966 р. у мiстi за сезон мали змогу вiдпочити близько 50 тис. осiб.

В путівнику “Гола Пристань – Скадовськ” (1961 р.) автор стверджує, що “декілька разів на день від Скадовського морського порту до острова Тендра курсує катер”. Без сумніву автор помилявся, навряд чи до Тендри міг щодня, та ще й по кілька разів ходити катер, оскільки це більше 100 км. Насправді в той час, щодня, від Скадовська на острів Джарилгач курсував теплохід “Ураган”. Ще в 50-х роках в бухті коси Глибока утворена пристань та почав діяти пляж, котрий існує й нинi.

Постановою Ради Мiнiстрiв УРСР № 197 вiд 20 березня 1969 р. була встановлена Скадовська медична зона. Вона включала в себе: Залiзний Порт, Бiльшовик, Лазурне, Красне, Скадовськ, Роздольне, Хорли, Приморське i острів Джарилгач. А 1974 р. Рада Мiнiстрiв УРСР прийняла постанову № 357 “Про першочергові заходи по раціональному використанню території Скадовської медичної зони”.

В 70-х рр. ХХ ст. у Скадовськiй медичнiй зонi функцiонувало 59 сезонних закладiв вiдпочинку i один санаторiй. Загальна місткість їх складала 14150 місць. У межах Скадовського району за сезон в оздоровчих закладах вiдпочивало 57 тис. осіб, і до 70 тис. осiб неорганiзованих вiдпочиваючих. Згiдно з постановою Ради Мiнiстрiв УРСР № 357 вiд 1988 р. узбережжя на схiд i захiд вiд Скадовська вважаються оздоровчою зоною, кiлькiсть неорганiзованих вiдпочиваючих в окремi роки сягала 130–150 тис. осiб.Курорт та рекреаційні можливості

В 1974 р. Одеським науково-дослідним інститутом курортології проведено дослідження Скадовської рекреаційної зони. Завдяки мілководдю морського узбережжя, доброму прогріванню і високій мінералізації морської води, унікальному поєднанню степового і морського повітря, насиченого фітонцидами, озоном, бромом, йодом, великій кількості сонячних днів та інших факторів науковцями інституту підтверджено високу цінність Скадовського курорту перш за все для лікування і оздоровлення дітей.


Автор: О.М. Лиховид.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора