Скадовська міська громада
Херсонська область, Скадовський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Тваринний світ

Тваринний світТваринний свiт – типово степовий. На початку антропогену на території краю мешкали трьохпалий кінь, безрогі носороги, мастодонти, сарматський хілотерій, гігантські свині, газелі, жирафи та мамонт. У XVІ–XVІІІ ст. у Пiвнiчному Причорномор’ї були звичними благородний олень (Cervus elaphus) та дикий кабан (Sus skrofa). До XVІІІ ст. на материковому узбережжi мешкали сайгаки (Saiga tatarika), а до XІХ ст. – тарпани (Eguus gmelini). Архiви 1852 р. згадують, що тут водилися вовки та зайцi.

Нині надґрунтова фауна степової частини материкового узбережжя представлена безхребетними. В пiдстилцi лiсосмуг та на добре зволожених ґрунтах зустрiчаються дощовi черв’яки, мокрицi та багатонiжки. В степу нараховується в середньому 60 видiв павукiв.

Тваринний світНа початку березня прокидаються зцiплення клопи–солдатики та семикрапковi сонечка. З квiтня з’являються жуки–чорнотiлки, жужелицi. В травнi можна спостерiгати листоїдiв, довгоносикiв, вусачiв, могильникiв, метеликів голуб’янок та совок. З кiнця червня починається лiт метеликiв-жовтушок, перламутрiвки; з’являється сарана, прус iталiйський, коники, богомоли.

Серед комах острова Джарилгач є кориснi та шкiдливi види. Запилювачi представленi в першу чергу бджолиними (Apoide) та двома видами двокрилих. До ентомофагiв належить велика кiлькiсть хижих i паразитних видiв – їздцi, оси, окремi види мурашок, деякі групи сiтчатокрилих, богомоли та метелики. На острові можна знайти 35 видів прямокрилих, більше 200 видів рівнокрилих, 300 видів двокрилих, 100 видів клопів, 250 видів метеликів, 33 види жуків, 10 видів ос та 3 види мурах.

Тваринний світОкремi види комах представляють значний iнтерес для колекцiонерiв i мають естетичне значення. Комахи–кровососи – комарi та гедзi – знижують рекреаційну цінність острова, а деякі з двокрилих шкодять диким копитним. До Червоної книги України занесенi 15 рiдкiсних видiв комах, а саме: скарабей священний, махаон, великоглазка мала, бражник малий, мурашиний лев та джміль пахучий (Bombus fragrans). Останій відноситься до справжніх бджіл, зустрічається на схилах балок та ярів, лісосмугах.

Герпетофауна представлена земноводними (Amphbia), до яких відносяться – зелена ропуха (Bufo viridis), котра достатньо широко представлена на острові, та звичайна квакша (Hyla arborea). Плазуни представлені наступними видами – гадюка степова (Vipera ursini), звичайний вуж (Natrix natrix) та ящірка різнобарвна (Eremias arguta). Ящірка різнобарвна має коротке тіло довжиною 12–20 см, короткий хвіст, окрас тіла сірий з бурим малюнком. Ящірки полюбляють піщані пляжі та морські дюни. Зустрічається в кількості 400–1000 штук на гектар. Звичайний вуж живе по берегах озер, боліт, на луках, вкритих кущами, в заростях. Забарвлення – однотипне, колір буває від сірого до чорного. Вуж дуже рухливий, любить тепло. Основною їжею для вужа служать жаби, інколи риба.

Тваринний світВиключно біля прісних водойм, переважно в районі кордону лісництва та ботанічного заказника на острові, зустрічається європейська болотна черепаха (Emys orbikularis), яка має темно-оливковий, майже чорний окрас, та розмір панцира сягає від 10 до 23 см. Полює ця черепаха на мілині в добре прогрітій воді. Вона пересувається по дну дуже граціозно, майже не підіймаючи муті, або повільно пливе над ним. Болотна черепаха, котра живе до 25 років, активний хижак, що поїдає молюсків, ракоподібних,комах та їх личинок, головастиків земноводних: жаб та дрібних вужів. Влітку відкладає від 3 до 19 яєць.

Тваринний світДва види ссавцiв – тушканчик великий (Allastaga jaculus) та тхiр степовий (Mustela eversmanni), що живуть на острові й занесенi до Червоної книги. Тушканчик великий живе в поодиноких норах, що розташовані на глибині 0,3–2,5 м. У сплячку залягає на початку листопада, пробуджується в кінці березня. Тхір степовий селиться в норах хом’яків, ховрахів і сліпаків, може влаштовувати кубло в купах хмизу, або в дуплах дерев.

На материковому узбережжі та на острові зустрічається ховрах малий (Citellus pigmaeus) та слiпак пiщаний (Spalax arenarius), котрі занесені до Червоної книги України. Ховрах малий має довжину тіла близько 20 см, велику частину життя проводять у норі, де й зимуює. Сліпак піщаний веде підземний спосіб життя, на поверхню виходить в кінці травня – на початку червня. Його підземні ходи розташовані на глибині від 25 см на острівному піску та до 60 см на материку. Його природним ворогом є тхір степовий та лисиця.

Тваринний світЗагалом на острові Джарилгач налiчується 15 видів ссавців. Серед комахоїдних зустрічаються їжак бiлогрудий (Erinaces concolor), землерийка мала та бiлобрюха. Їжак вперше був відмічений на острові в 1925 р. Зустрічаються мишi роду Sylvaemus та Mus, сiрi суслики та хом’яки.

Єнотовидний собака (Nyctereutes procyonoides), завезений до Європи з Далекого Сходу, поселився на острові сам, без втручання людини, і нині його кількість не перевищує 10 осіб. Єнот проживає біля природних прісних озер, іноді зустрічається біля штучних прісних водойм.

На острові також присутній земляний заєць та заєць–русак (Lepus europaeus). Заяць–русак потрапив на острiв самостiйно i його кiлькiсть складає вiд 30 до 40 особин. Зайці риють собі нори в вологому піску дюн, іноді нори сягають до 2 м глибини. Довжина тіла острівного зайця сягає 55–70 см, довжина хвоста 8–12 см, маса тіла 4–6 кг. Заєць–русак активний цілий рік, найбільше в нічний час, тримається поодиноко. Заєць–русак змінює колір свого хутра 2 рази на рік: навесні та восени.

Тваринний світПодалі від пляжів зустрічається на острові Джарилгач лисиця звичайна або руда (Vulpes vulpes). На початку ХХ ст. кількість особин цієї тварини на острові знаходилась в межах 20–25 особин. У 1929 р. майже вся популяція лисиць була знищена мисливцями, але пізніше відновилася і вже в 1970-х, взимку єгері відстрілювали до 100 лисиць. Якось вдалося вполювати лисицю довжиною близько 90 см та масою близько 10 кг. Лисиця живиться переважно птахами й тому постійно пересувається. Відомо, що лисиці переходять з острова на материк і навпаки. Особливо це спостерігається в зимовий період, коли замерзає затока в найвузькому місці, в районі Володимирівки та Лазурного.

Спецiалiсти Скадовського лісництва з вересня 1972 р. почали акліматизацію шляхетного оленя (Cervus elaphus). На острів Джарилгач з острова Бiрючий, що в Азовському морі, було завезено перших 13 оленів. Станом на червень 2006 р. на острові налічувалося 307 шляхетних оленів. Цих оленів не просто побачити, вони зустрічаються головним чином в широкій частині острова, де найбільше деревної рослинності. Підійти до дорослих оленів на відстань ближче ніж 100 м вдається рідко. З кінця серпня – на початку вересня можна почути ревіння самців, у оленів починається гін. В травні – червні народжуються молоді оленята, котрі мають п’ятнистість. В лютому дорослі самці скидають роги, молодші це роблять пізніше. Випадки переходу оленей з острова на материк не спостерігалися.

Тваринний світУ 1989 р. у якості промислово–мисливської тварини завезено ще одного представника оленевих – лань європейську (Сervus dama). Походить лань з країн Середземномор’я, де вона майже повністю знищена. Маса самців до 100 кг, при висоті в холці 90 см, самки трохи менше самців. Колір тварина має буро-рудий зі світлими плямами, низ тіла білий. Щорічно, в квітні, лань скидає роги, а в травні виростають нові. В цієї тварини під час гону, в вересні – жовтні, відомі так звані турнірні бої. Живиться лань трав’яною рослинністю, листям, молодими пагонами дерев та кущів. Нині на острові зустрічається приблизно 107 ланей. Випадки переходу ланей з острова на материк не спостерігалися.

Тваринний світВ 1993 р. завезли 12 європейських муфлонів (Оvis ammon musimon), нинi їх на острові близько 200. Муфлон – один з найменших видів баранів, при масі в 17–52 кг, його висота в холці сягає 75 см. На відміну від оленів та ланів у муфлонів не буває щорічної зміни рогів. Самці мають закручені роги, а у самок вони ледь помітні. Окрас темно-коричневий, а з боків є білі плями. Під час гону між самцями відбуваються бої за право володіти самкою. Муфлони завезені на острів у якості промислово–мисливської тварини. Випадки переходу муфлонів з острова на материк не спостерігалися.

Наприкінці ХХ ст. на острові зустрічалося до 14 штук диких кабанів (Sus scrofa), які проникли на острів самостійно, але вже, в 1998 р., їх зафіксовано лише 3 особи. З ціма тваринами інша ситуація, ті кабани, котрих не вполювали мисливці, перейшли на материк. Нині вони частіше зустрічаються на охороняємих островах, що входять до Чорноморського біосферного заповідника.

Крім того, на острові проживало дуже багато коней. Коні з’явилися на острові на початку 80-х років ХХ ст., а на початку 90-х років коней на острові нараховувалося 387 особин. Пізніше коней, просто кажучи, пустили “під ніж”. Найбільше їх зустрічалося на кордоні єгеря та на східній оконечності острова, біля маяків. Коні були дуже привітні, їх можна було годувати з рук, гладити та навіть кататися. На кінець 2007 р. на острові залишилося 4 коня, а з початку 2008 р. коней було вирішено вивезти з острова.

До острівних ссавців також можна віднести дельфінів, проте живуть вони в морі, тому це окрема розмова.


Автор: О.М. Лиховид.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора