Походження назви острова
Отже назва острова як “Джарилгач” вперше вказана в атласi Російської імперії, видання 1792 р., на картi Таврійської області, а згодом на карті Новоросійської губернії (1800 р.). Пізніше даний острів мав назву з уточненням – Джарилгач (Каркенітський). Джарилгач (Каркінітський) вказується як острів і одночасно як затока, в 1900 р., в “Енциклопедичному словнику Ф.А.Брокгауза та І.А.Ефрона”. Причина цього в тому, що існував ще не один Джарилгач.
Отже, протягом ХVІІІ ст. i татари, і турки, i росіяни називали сучасний Джарилгач – Терлаганом. Така назва збереглася за островом аж до приєднання до Російської імперії, а сучасна назва – більш пізнього походження.
Але ж у багатьох книгах ХХ ст. вказувалося, що “Джарилгач” у перекладi з татарської (чи тюркської) – “обпалені дерева” (В. Тимошенко, 1981 р., 1886 р., 1993 р.), або “обпалені ліси” (В.Єрмілов, М. Перець, 2004 р.). Т. Котенко, в 2000 р., вказує одночасно дві назви “обпалені дерева” та “горілий ліс”. З видання в видання переказували історію про те, як у середні віки татари, вперше ступивши на острів, побачили обгорiлi пні, звідси й назва.
Між тим переклад “Джарилгач” як “горiлий лiс” надуманий. В. Бушаков в праці “Флора і фауна в історичній топоніміці Криму” (2004 р.) доводить, що в кримськотатарській, ногайській та турецькій мовах “ ліс” – orman, а “горілий” та “згорілий” кримськотатарською yanig або турецькою yanik. Тобто “горілий ліс” тюркськими мовами вимовлятиметься як “яник орман”. Крім того, нiхто з середньовічних авторiв не вказував, що на островi був лiс. Й. Тунманн писав: “Нiде немає також лiсiв, тiльки подекуди зустрiнеш чагарник”. Якщо звернутися до версії “обпаленого дерева”, то в тій же праці В. Бушаков вказує, що “дерево” в турецькій мові – aрaз, але й тут “горіле дерево” має вимовлятися як “яник агач”. Але, якщо все ж на островi в Каркiнiтськiй затоцi горiло дерево, то що горiло на захiдному березi Криму, де й нині розташоване озеро під назвою Джарилгач?
В праці “Антропоніми в історичній топонімії Криму” (2003 р.) В. Бушаков вказує, що yaril в кримськотатарській мові перекладається як “тріскатись” або “розколюватись”. Отже Yarilagac складається з двох слів yaril – “тріскатись” та aрaз – “дерево”. Відповідно можна вважати, що дослівний переклад “Джарилагач” – “розтріскане дерево”. Тут пригадуються сім тополь з запорізького опису 1697 р.та назва острова Эрягоц на карті 1774 р. Хоча сам В. Бушаков в роботі “Тюркська топономія нижньодніпровського лівобережжя” (1997 р.) вважає, що назва острова Джарилгач (Yarilagic) перекладається як “той, що здатний розколюватись”.
Якщо звернутися до дисертації В. Бушакова “Тюркська етно-ойконімія Криму” (1991 р.), то він доводить, що Yarilрaз, від кримськотатарської yarilрaю – “помилування”, “рятунок”, “визволення”. Між тим будь-який словник татарської мови прояснює назву острова. “Джар” у татарськiй мовi – те саме, що i татарське слово yar (яр) i перекладається як “обрив”. Yilрa (ілга) або “йилга” в перекладi “балка” або “лощина”. Тобто “Джар–iлга” – це “обрив з лощиною”, росiйською “обрыв с оврагом”. У працi А. Скальковського “Опыт статистического описания Новороссийского края” (1850 р.) етимологiя Джарилгача походить саме вiд яру, або лощини.
Отже, в походженні назви острова Джарилгач можна прийняти три версії – традиційну, але викривлену радянську версію про “розтріскане дерево”, про острів “здатний розколюватися” та більш раню версію про “обрив з лощиною”.
Назва “Чарылгачь” вперше вказана як аул в “Ведомости, какие именно состоят в Крымском полуострове каймаканства, кто именно в котором каймаканстве состоит, сколько в каждом каймаканстве кадылыков, а во всяком кадылыке сколько деревень. Декабря 17-го дня 1783-го года”. Назва Джарилгач крім села належала річці, яка впадала в озеро Джарилгач на західному березі Криму. П. Кеппен, у 1837 р., вказував, що, ймовірно, спочатку поселення мало назву Джарилгач, а потім цю назву отримали річка і озеро. Річка з часом з’єдналася з озером. Село Джарилгач розташовувалося між бухтою Ярилгач на заході та озером Джарилгач на півдні.
Село Джарилгач зникло з карти Криму 20 жовтня 1944 р. Воно було перейменоване в Міжводне тому, що розміщувалося між двома вищевказаними водоймами. Нині населення Міжводного складає близько 2 тис., крім того влітку в ньому відпочивають до 10 тис. курортників. Назва Джарилгач збереглася за солоним озером Тарханкутської групи, площею 8,3 кв. км, яке в 1996 р. постановою Кабінету Міністрів, віднесене до лікувальних.
Автор: О.М. Лиховид.