Пам’ять Бабиного Яру
Схиляємо голови у скорботі та шані перед тими, чиє життя було жорстоко обірване у Бабиному Яру.
Це місце стало символом невимовного болю, трагедії цілого народу й усього людства.
У вересні 1941 року тут пролунала тиша, яку розітнули постріли. Сотні тисяч невинних — євреїв, ромів, українців, воїнів, дітей та жінок — були знищені лише за право бути собою.
Бабин Яр — це рана, яка й досі кровоточить у серці нашої землі.
Ми маємо пам’ятати. Бо пам’ять — це не лише скорбота, це також наш обов’язок перед минулим і майбутнім.
Пам’ятати — значить не допустити повторення.
Пам’ятати — означає захищати життя, свободу й людську гідність.
Нехай ця пам’ять буде світлом, яке веде нас до миру, до взаємної поваги й любові між людьми, незалежно від їхньої віри, національності чи мови.
Бабин Яр — це заклик до людяності, що звучатиме крізь віки.
