Дорогі наші діти Скадовської громади…
Цей рік був важким. І попередні — теж. Ви живете і навчаєтеся у місті, що досі не знає тиші. Ви чуєте не дзвінки, а чужі кроки у своїх вулицях. А замість шкільного подвір’я — екран.
Ваші щоденні зусилля — це подвиг, який не бачать усі, але знають серцем ті, хто поруч, навіть здалеку.
Кожен ваш урок — це не просто навчання. Це боротьба за нормальність там, де її давно відібрали. Кожне завдання, яке ви виконали, — це доказ: навіть у несправедливості ви залишаєтесь сильними, живими, глибокими.
Ми знаємо, що дистанційна школа — це не школа в повному сенсі. Це — простір між реальністю і мрією, де ви тримаєтеся разом. І ви, і ваші вчителі.
Вчителі, які, попри все, залишаються з вами — не з обов’язку, а з любові. Які відкривають камеру, навіть коли серце розбите. Які знову і знову кажуть: «Добрий день, діти», коли день не завжди добрий.
Дякуємо вам, дорогі вчителі. За вашу витримку, за турботу, за тепло, яке проходить крізь холод екранів. За те, що не покинули. За віру в кожну дитину, навіть тоді, коли вірити важко.
І вам, діти, — низький уклін. За вашу дорослість. За вашу щирість. За те, що не забули, як мріяти.
Ваші щоденні кроки — це кроки до себе, до свого майбутнього, яке обов’язково буде.
Ми не скажемо про світло. Ми скажемо про вас.
Бо саме ви — і є надія.
З Повагою
Начальник Скадовської міської військової адміністрації
Сергій Кухта
