Небесна Сотня – перші воїни великої битви за Україну
Україна – це земля незламних. Це край, де свобода не була дарунком, а завжди виборювалася ціною крові та боротьби. У її небі нині сяє не просто Небесна Сотня – за одинадцять років від подій Майдану український народ втратив тисячі синів і доньок, які стали частиною Небесного Війська. Тих, хто першими прийняли удар у великій битві, яка триває і досі, хто поклав своє життя заради майбутнього України, хто не відступив перед тиранією, а піднявся на її шляху, знаючи, що попереду – або перемога, або смерть.
Революція Гідності стала моментом істини для всієї нації. Це була не просто боротьба за європейський вибір – це було повстання гідності проти рабства, світла проти темряви, правди проти брехні. Небесна Сотня – це перші герої тієї боротьби, перші переможці у цій великій війні за свободу. Бо їхня жертва не була даремною – вона стала іскрою, що розпалила в серцях українців полум’я, яке вже не згасне.
Кожен із тих, хто стояв на Майдані, хто тримався до останнього подиху під кулями снайперів, хто віддав життя, вірячи в Україну – вписав своє ім’я у вічність. Вони були різні: студенти й робітники, художники й викладачі, ветерани й зовсім юні хлопці. Але їх об’єднувала одна мрія – жити у вільній, гідній, європейській державі. Вони не просто протистояли злочинному режиму – вони стали частиною великої історії, продовженням боротьби, яку українці вели століттями.
Небесна Сотня – це відлуння Крут, це голос УПА, це відважні серця козаків, що в усі часи боронили рідну землю. Їхній подвиг – не випадковість, а закономірність, бо Україна завжди народжувала героїв. І якщо ворог думав, що після тих розстрілів на Інститутській нація зламається – він жорстоко помилився. Ми не лише не скорилися, а й стали сильнішими. Бо коли падає один воїн, на його місце приходять тисячі.
Одинадцять років потому Україна продовжує цю боротьбу – вже не лише за свою гідність, а й за саме існування. І знову її найкращі сини та доньки кладуть життя за те, щоб над Києвом, Харковом, Одесою, Донецьком, Луганськом, Кримом майорів синьо-жовтий стяг. Але ми знаємо: ті, хто першими стали на захист, не покинули нас. Вони з нами – у небі, у молитвах матерів, у зорях, що вночі палають над Україною. Вони ведуть у бій нове покоління, вони тримають над нами щит, вони надихають нас не зупинятися.
Небесна Сотня – це не лише історія минулого. Це наш дороговказ у майбутнє. Це нагадування про те, що свобода – не дар, а боротьба, що ніхто, окрім нас, не відстоїть Україну. Вони були першими, хто довів, що ми – незламні. І тепер наш обов’язок – довести, що їхній подвиг був не марним.
Слава Небесній Сотні! Слава всім, хто продовжує цю боротьбу ! І слава Україні – вільній, нескореній, вічній!
