До Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту та Дня пам’яті Героїв Крут
28 січня у читальному залі Централізованої бібліотечної системи відбувся захід пам’яті жертв Голокосту та Героїв Крут. У заході взяли участь очільники влади району і міста, представники трудових колективів, громадськість міста.
Про жахливі події Голокосту говорила ведуча заходу Алла Чупяк. Системне переслідування і знищення європейських євреїв і циган проводила нацистська Німеччина у 1933-1945 р.р. В цей час було створено близько п’яти тисяч концентраційних таборів. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйона - на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні.
Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.
Про розстріли у місцевості Цукур, що поблизу Скадовська, доповнила ведучу заступник міського голови Бутенко О.І., нагадала присутнім про події Другої світової війни на території Скадовщини, де першими було знищено представників інтелігенції Скадовська, родини євреїв і циган.
До Дня пам’яті героїв Крут під час заходу присутні переглянули коротку хронологію подій 29 січня 1918 року. Одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних подій 1917-1921 років, час, коли радянські війська розпочали відкриту агресію проти Української Народної Республіки.
Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків. Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність.
Пам’ятний захід завершився покладанням квітів до пам’ятника загиблим скадовчанам в м.Цукур в роки Другої світової війни.
