СЕРГІЙ, служитиме на ЗРК PATRIOT
– Моє рідне містечко – "тимчасово окуповане" на лівому березі Херсонщини. Зараз там стоять російські зенітні ракетні комплекси, звідти працює артилерія, а російські військові встановлюють свої порядки. Мої батьки два з половиною роки проживають в російській окупації. Просто уявіть собі, як це? Лягати спати, знаючи, що в кількох метрах від тебе – озброєні люди, які ненавидять усе українське, хочуть тебе вбити та знищити все дороге тобі?
Зрозуміло, що мотивація до служби у мене потужна. Насправді саме думка про те, що я стану офіцером і працюватиму на новому, потужному ЗРК «Patriot» давала впевненості усі ці місяці.
Ми одні із перших поїхали навчатись за кордон. Відпрацьовували десятки сценаріїв, інтенсивно тренувались, підганяючи параметри «цілей» до наших бойових умов … Та все ж реальна бойова робота, а особливо в момент масованих ракетно-дронових атак – це інше. Пізніше, на стажуванні у підрозділі, я став свідком потужного протиповітряного бою. Кожен на своєму місці, кожен знає, що робить. Це вражає!
Звісно, я був готовий захищати українське небо і на стареньких радянських комплексах. Але, буду відвертим, служити на «Patriot» значно крутіше: можливість роботи по балістиці, більша дальність ураження, і ще чимало інших опцій, недоступних радянським ЗРК.
Розумію, що попереду багато років важкої роботи. Та ми готові! Аби ракет вистачало!
